Результати прогнозування ризику летального наслідку впродовж 3 років у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

L. G. Voronkov
A. V. Liashenko
N. A. Tkach

Анотація

Мета роботи – прогнозування ризику настання летального наслідку впродовж 3 років у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) за допомогою побудови відповідних регресійних логістичних моделей.
Матеріали і методи. Проведений ретроспективний аналіз 490 історій хвороб пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділі серцевої недостатності в період 2011–2018 рр. із ХСН ІІ–ІV функціонального класу за NYHA (ФК) і ФВ ЛШ ≤ 40 % на фоні ішемічної хвороби серця (ІХС). Серед досліджуваних було 373 (76,1 %) чоловіки та 117 (23,9 %) жінок. Медіана віку пацієнтів – 64 роки [56,00; 69,00]. Пацієнтів із клінічними ознаками ХСН на рівні ІІ ФК було 455 (92,8 %), на рівні ІІІ–ІV ФК – 35 (7,2 %). Аналіз проводили для 490 пацієнтів: у 228 (46,5 %) пацієнтів настав летальний випадок протягом 3 років, 262 (53,5 %) пацієнти прожили більш як 3 роки після перебування в стаціонарі. Проведений однофакторний аналіз ризику смерті за 42 факторами ризику в моделях логістичної регресії. Для оптимізації порогу прийняття/відкидання рішення був використаний метод аналізу кривих операційних характеристик (Receiver Operating Characteristic curve – ROC). Для аналізу зв’язку ризику летального випадку з факторними ознаками використано модель логістичної регресії.
Результати та обговорення. Аналіз дав змогу виявити статистично значущо негативний зв’язок ризику летального наслідку з такими показниками, як насичення трансферину залізом (НТЗ), систолічний артеріальний тиск (САТ), ФВ ЛШ, швидкість клуб очкової фільтрації (ШКФ). Зі зростанням цих показників ризик летального випадку знижується (p<0,05). Крім того, був виявлений позитивний зв’язок ризику летального наслідку з тривалістю серцевої недостатності (СН), віком, розмірами правого шлуночка (ПШ), лівого передсердя (ЛП), а також індексами кінцеводіастолічного (ІКДО) та кінцевосистолічного (ІКСО) об’ємів ЛШ, розрахунковий систолічний тиск у легеневій артерії (СТЛА), індексом маси міокарда ЛШ (ІММ ЛШ), зі зростанням цих показників ризик летального наслідку зростає (p<0,05). Водночас не продемонстрували статистично значущої прогностичної інформативності такі показники, як рівні феритину, гемоглобіну, калію, натрію, білірубіну, АЛТ, АСТ, холестерину, глюкози крові, а також індекс маси тіла (ІМТ), стать, наявність хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), гіпертонічної хвороби (ГХ), цукрового діабету. Варто відзначити близьку до статистичної значущості тенденцію до зв’язку між прийомом інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) та бета-адреноблокаторів з кращим прогнозом. Для виявлення значущих факторів ризику та побудови моделі прогнозування ризику летального випадку протягом 3 років з кращими прогностичними характеристиками було використано багатофакторну модель логістичної регресії. Врешті було виділено 9 факторних ознак: прийом АМР (антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів), ІХС, ІМТ, САТ, ІКДО, ІКСО ЛШ, СТЛА, ІММ ЛШ, ШКФ. Модель, побудована на цих факторних ознаках, адекватна (χ2=80,4 при 9 ступенях свободи, p<0,001). 
Висновки. У пацієнтів з ХСН зі зниженою ФВ ЛШ, за даними однофакторної логістичної регресійної моделі, пре­­дикторами настання летального наслідку впродовж 3 років є вік, наявність ІХС, наявність ниркової дисфункції, наявність ФП, попередня тривалість симптомів СН, а також величини ФВ, ЛП, ІКДО ЛШ, ІКСО ЛШ, ПШ, ІММ ЛШ, СТЛА, ШКФ, НТЗ. Ризик летального наслідку починає зростати за таких умов: САТ ≤ 118 мм рт. ст., ФВ ЛШ < 30 %, НТЗ ≤ 20 %, ШКФ ≤ 64 мл/(хв·1,73 м2), вік пацієнта > 64 роки, розмір ПШ >  3,66 см, ЛП > 4,94 см, ІКДО > 116,9 мл, ІКСО > 87,88 мл, СТЛА > 57 мм рт. ст., ІММ ЛШ > 172,27 г/м2. За даними побудови мультифакторної логістичної регресійної моделі предикторами настання летального наслідку впродовж 3 років є ІМТ (відношення шансів (ВШ) 1,04, р<0,05), САТ (ВШ 0,97, р<0,004), ІКДО (ВШ 0,97, р<0,022), ІКСО (ВШ 1,05, р<0,004), СТЛА (ВШ 1,02, р<0,024), ІММ ЛШ (ВШ 1,01, р<0,005), ШКФ (ВШ 0,98, р<0,009), прийом АМР у схемі підтримувального лікування (ВШ 0,45, р<0,016). При виборі порогу прийняття рішення за Youden Index (Ycrit=0,5044) чутливість 9-факторної моделі становить 65,4 % (95 % довірчий інтервал (ДІ) 57,6–72,7 %), специфічність моделі – 79,2 % (95 % ДІ 72,8–84,6 %), прогностична значущість +PV – 72,1 % (95 % ДІ 65,8–77,6 %), прогностична значущість –PV – 73,6 % (95 % ДІ 69,0–77,7 %).

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова:

хронічна серцева недостатність, однофакторна модель логістичної регресії, багатофакторна модель логістичної регресії.

Посилання

Hurianov VH, Liakh YuYe, Parii V D, Korotkyi OV, Chalyi OV, Chalyi KO, Tsekhmister YaV. Posibnyk z biostatystyky. Analiz rezultativ medychnykh doslidzhen u paketi EZR (R-statistics). Kyiv: Vistka; 2018. 208 s. Ukrainian.

Anker SD, von Hoehling S. Anemia in chronic heart failure UNI-MED Verlag AG, Bremen, 2009, 79 p. https://doi.org/10.1007/s10741-011-9283-x.

Bytyçi I, Bajraktari G. Mortality in heart failure patients. Anatol J Cardiol. 2015 Jan;15(1):63-8. https://doi.org/10.5152/akd.2014.5731.

Chua ACG, Graham RM, Trinder D, Olynyk JK. The regulation of cellular iron metabolism. Crit Rev Clin Lab Sci. 2007;44(5-6):413-59. https://doi.org/10.1080/10408360701428257.

Damman K, Testani JM. The kidney in heart failure: an update. Eur Heart J. 2015;36:1437-44. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv010.

de Leon CF, Grady KL, Eaton C, Rucker-Whitaker C, Janssen I, Calvin J, Powell LH. Quality of life in a diverse population of patients with heart failure: baseline findings from the Heart Failure Adherence and Retention trial (HART). J Cardiopulm Rehabil Prev. 2009;29:171-8. https://doi.org/10.1097/hcr.0b013e31819a0266.

Mosterd A, Cost B, Hoes AW, de Bruijne MC, Deckers JW, Hofman A, Grobbee DE. The prognosis of heart failure in the general population: The Rotterdam Study. Eur Heart J. 2001 Aug;22(15):1318-27. https://doi.org/10.1053/euhj.2000.2533.

Ezekowitz JA, McAlister FA, Armstrong PW. Anemia is common in heart failure and associated with poor outcomes: insights from a cohort of 12 065 patients with new-onset heart failure. Circulation. 2003;107:223-5. https://doi.org/10.1161/01.cir.0000052622.51963.fc.

Go AS, Chertow GM, Fan D, McCulloch CE, Chi-yuan Hsu. Chronic kidney disease and the risks of death, cardiovascular events, and hospitalization. N Engl J Med. 2004;351:1296-305. https://doi.org/10.1056/nejmoa041031.

Horwich TB, Fonarow GC, Hamilton MA, MacLellan WR, Borenstein J. Anemia is associated with worse symptoms, greater impairment in functional capacity and a significant increase in mortality in patients with advanced heart failure. J Am Coll Cardiol. 2002 Jun 5;39(11):1780-6. https://doi.org/10.1016/s0735-1097(02)01854-5.

Jankowska EA, von Hoehling S, Anker SD, Macdougall IC, Ponikowski P. Iron deficiency and heart failure: diagnostic dilemmas and therapeutic perspectives. Eur J Heart Fail. 2013;34:816-26. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehs224.

Kosiborod M, Smith GL, Radford MJ, Foody AM, Krumholz HM. The prognostic importance of anemia in patients with heart failure. Am J Med. 2003;114:112-9. https://doi.org/10.1016/S0002-9343(02)01498-5.

Mosterd A, Cost B, Hoes AW, de Bruijne MC, Deckers JW, Hofman A, Grobbee DE. The prognosis of heart failure in the general population: The Rotterdam Study. Eur Heart J. 2001 Aug;22(15):1318-27. https://doi.org/10.1053/euhj.2000.2533.

Ponikowski P, Voors AA, Anker SD, Bueno H, Cleland JGF, Coats AJS, Falk V, González-Juanatey JR, Harjola Veli-Pekka, Jankowska EA, Jessup M, Linde C, Nihoyannopoulos P, Parissis JT, Pieske B, Riley JP, Rosano GM C, Ruilope LM, Ruschitzka F, Rutten FH, van der Meer P, Task Force Members. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC). Eur J Heart Fail. 2016;18:891-975. https://doi.org/10.1002/ejhf.592.

Radzewitz A, Miche E, Herrmann G, Nowak M, Montanus U, Adam U, Stockmann Y, Barth M. Exercise and muscle strength training and their effect on quality of life in patients with chronic heart failure. Eur J Heart Fail. 2002;4:627-34. https://doi.org/10.1016/S1388-9842(02)00090-9.

Tong EM, Nissenson AR. Erythropoetin and anemia. Semin Nephrol. 2001;21:190-203. https://doi.org/10.1053/snep.2001.20939.

von Haehling S, Anker SD. Treatment of cachexia: an overview of recent developments. Am Med Dir Assoc. 2014;15:866-72. https://doi.org/10.1002/ejhf.101.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

<< < 1 2